Виявляється, те, що на вулиці жовтень і термометр показує від сили +12 удень, не означає, що минула пора масових пожеж. Навіть навпаки. У східних, більшості центральних, північних регіонах України, у Запорізькій, в окремих районах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей 17—19 жовтня утримувалася надзвичайна (5-го класу) пожежна небезпека, попередили у Держслужбі з надзвичайних ситуацій. У Київській області за останній тиждень було справжнє торф’яне пекло. У столиці на тижні рівень забруднення повітря небезпечними елементами, що утворюються в процесі горіння, перевищив норму в 2—3,5 раза.
На сьогодні рятувальники намагаються загасити аж 122 га землі, де виявили 24 осередки тління торфів. Це, зокрема, в кількох селах Києво-Святошинського, Баришівського, Вишгородського, Іванківського, Васильківського, Броварського, Обухівського, Бориспільського, Макарівського і Переяслав-Хмельницького районів. Наймашстабніша територія тліє в Бородянському районі — більш як 70 га.
Подейкують, що гасіння гектарів пересушених боліт може бути й вигідним для чиновників, які мають можливість збагатитися на звільнених від корисних копалин територіях.
На вигляд, торф’яник – звичайна земля. Але її називають займистою, оскільки температура пожежі у її нижніх шарах сягає тисячі градусів. Побороти пожежу можна єдиним способом – знайти епіцентр, обкопати глибокими канавами і пустити по них річку. А поливання зі шлангів торф’яника, що горить – це викидання грошей на вітер, оскільки для згорання торфу не потрібний доступ повітря, а коли вологість падає до 40%, вони займаються самостійно. Проте одночасне займання торфовищ у 19 місцях викликає підозру, що торф горить не через природні умови.
Найбанальніша з кількох можливих версій займання – селяни нищать бур’ян, а вогонь перекидається на поклади торфу. Проте, серед версій горіння торф’яних родовищ є набагато цікавіші. Одна з можливих причин, чому ДСНС ніяк не подолає постійного горіння торф’яників – гроші. В середньому, виїзд однієї пожежної машини коштує півтори тисячі гривень. Торфовища під Києвом гасять десятки бригад тижнями і місяцями. Гасити торф вигідно, оскільки можна списати величезні суми і ніхто ніколи не підрахує точних витрат. “Ніхто не рахує площу пожежі, інтенсивність пожежі, це все можна написати і ніяка перевірка не перевірить”, – пояснив еколог Володимир Борейко. Однак, журналісти вважають основною причиною, чому поля торфовищ під Києвом палають – можливість заробити на продажі “золотих” земельних ділянок.
Цього тижня палало близько сорока осередків у Києво-Святошинському, Ірпінському, Гостомельському та Вишгородському районах під Києвом, де земля коштує в середньому 2-3 тисячі доларів за сотку. Це сотні мільйонів доларів доходів для корумпованих земельних чиновників – від голів сільрад до центрального апарату.
А тим часом, є кілька варіантів вирішення проблеми. Один з них – видобуток та переробка торфу, з якого отримують паливо, сировину для спиртових, хімічних і текстильних заводів, добриво для рослин, утеплювач для осель. Та найбільш екологічний варіант – повернення пересушених боліт до природного стану, чим наразі активно займаються європейці. Однак, у держапараті не поспішають вирішувати проблему, від якої задихаються та живуть під загрозою серйозних захворювань тисячі українців. Попри екологічний досвід багатьох європейських країн, у Мінекології вважають, для таких радикальних рішень як заводнення торфовищ ще зарано. У відомстві посилаються на необхідність екологічних експертиз та експертних розрахунків. А тим часом, над українцями продовжує нависати проблема задухи, смогу та хвороб через горіння торфу.
Джерело: http://tsn.ua/ukrayina/zhurnalisti-diznalisya-komu-vigidne-gorinnya-torf-yanikiv-pid-kiyevom-515626.html