Грибні субстрати складаються з органічного компонента, найчастіше верхового торфу. Взагалі є три найбільш популярних органічних компонента, що використовуються у субстраті: верховий та низинний торф, соснова кора і кокос. Але практично тільки один з них – сфагновий верховий торф є доступним в Україні в промислових масштабах для професійних субстратів. У Європі ціни на торф збільшуються, в першу чергу в зв’язку з несприятливими для збору торфу погодними умовами. Ростуть транспортні витрати. Тому зрозуміле бажання професійних виробників грибів і аматорів використовувати місцеві органічні матеріали. Це цілком розумне рішення в разі, якщо ці матеріали мають відповідні фізичні та хімічні властивості і правильно використовуються. З точки зору професіонала найважливішою функцією субстрату є забезпечення гарного росту рослин.
У практиці аматорського та професійного грибівництва існує безліч рецептів для приготування покривного ґрунту. Представляємо Вашій увазі найбільш поширені.
- просто городня земля;
- суміш суглинку і піску;
- 8 частин дернової землі (городньої), 1 частина піску, 1 частина крейди;
- 6 частин торфу, 1 частина меленого вапняку;
- 1 частина садової землі і 1 частина торфу;
- 5 частин торфу, 4 частини городньої землі + 0,5 частина крейди.
Вітчизняні вчені рекомендують покривний ґрунт готувати з торфу. Найкраще підходить суміш низинного і верхового торфу, кислотність яких, за допомогою вапнякових матеріалів, доводиться до 7,2-7,5. Торф краще брати з торфопідприємств і в фасованому вигляді. Вкрай небажаний контакт торфу з землею, підлогою. При такому контакті торф заражається масою хвороб і шкідників грибів. Особливо велику небезпеку становлять мікогон і вертіцілліум – мокра і суха гнилі шампіньйонів. Технологія приготування покривного ґрунту дуже проста, і застосовується виробниками не один рік. Суть її полягає в наступному. Береться низинний (60%) і верховий торф (40%), додається крейда. Далі вся ця маса перемішується з додаванням води. Кількість води визначається структурою покривної суміші. Під структурою мається на увазі наявність грудочок, оптимальний розмір яких 1-2 сантиметри. Якщо води буде недостатньо, грудочки будуть дрібніші, якщо надлишок води, вся маса зливається в один великий клубок. Така покривний ґрунт навряд чи сподобається міцелію печериць. Один заміс триває кілька хвилин, а не 1-2 тижні, як рекомендує абсолютна більшість грибоводів. Краще для цієї роботи використовувати якусь ємність, для виключення контакту торфу з підлогою. Оптимальний варіант – використовувати міксер, тільки не бетономішалку.
Викликає інтерес приготування синтетичного компосту за способом С. Пешке. Вихідним матеріалом є торф’яна мука і житня солома у пропорції 4: 1. На 100 кг подрібненої житньої соломи беруть 400 кг торф’яного борошна, перемішують і суміш поливають розчином солей азотнокислого натрію (0,7 кг), сульфату амонію (3,5 кг) та фосфорнокислого калію (0,7 кг). Крім того, суміш оббризкують 2%-вим розчином сечовини. Потім масу перемішують, зволожують і залишають для розкладання на 10-15 днів. Через 5-8 днів субстрат вдруге перебивають для того, щоб в ньому утворювались аеробні умови, і ще через 5-6 днів використовують для ґрунту. Оптимальна вологість готового субстрату 67-69%.
Інший спосіб отримання грибного субстрату полягає в тому, що окислення негідролізованого залишку торфу киснем повітря проводиться у водному середовищі при співвідношенні 1:6, окислений субстрат охолоджують, відокремлюють неокислений залишок і очищають шляхом введення негідролізованного залишку торфу в кількості 8-12% з наступною витримкою субстрату протягом 1,5- 3 годин.
Заслуговує на увагу спосіб приготування живильного середовища для вирощування їстівних грибів, який полягає в тому, що целюлозний матеріал в суміші з торфом і живильною добавкою зволожують, доводять pH суміші до 5, поміщають в упаковку і нагрівають до температури від плюс 80 до плюс 100 C, після чого утрамбовують суміш, вносять в неї міцелій гриба і забезпечують умови для нормального розвитку міцелію. Після вирощування плодових тіл грибів суміш вилучають із упаковки.
Джерело: http://agaricus.ru/statyi-aleksandra-tsareva/shampinyony-v-pogrebe-chast-chetvertaya