Видобуток торфу

[layerslider_vc id=”2″]


Для видобутку, збирання та складування фрезерного торфу призначені три механізовані комплекси, виробничі потужності яких дозволяють за сезон заготовити до 100 тис.тонн торфосировини. Поля видобутку забезпечені відомчою вузькоколійною залізницею з вагонами і тепловозами. Доставка товарної продукції споживачам здійснюється великовантажними автомобілями з ємністю кузова до 35 м. куб або трактором Т-150 з 15 кубовим причепом.

На Житомирщині найбільш продуктивні поля залягання торфу 1,5-2 м. Розробка поля починається з товщини шару торфу 0,7 м. Добувати доцільно там, де є запаси не менше 200 тис. тонн.

Виробництво торфу починається з підготовки полів. У першу чергу болото потрібно осушити – для цього фахівці проектують і прокладають мережу осушувальних каналів, по яких буде йти вода. Осушувальні канали можна порівняти з дорогами в мегаполісі: є магістральний канал, по якому вода відводиться з болота в озеро чи річку неподалік, у нього впадають валові канали, які з’єднані більш численними картовими каналами, що збирають воду з усього родовища і несуть її до валових каналів. Роботу з прокладання каналів виконують екскаватори на широких гусеницях, які забезпечують стійкість на болотах і оснащені ковшем, особливої ​​форми. При копанні каналів кут нахилу повинен бути не більше 70-ти градусів, інакше стінки болота обваляться. Щоб прорити всі канали на родовищі площею 200 га – 3 екскаватора працюватимуть близько 3-х років. Після осушення колишнє болото стає нижче майже на 1 м.
Виготовлення торфу на наступному етапі підготовки поля передбачає викорчовування дрібного чагарнику і не менш дрібних дерев. Таку рослинність ботаніки називають пригнобленою, оскільки заболочена місцевість не дає їм розвиватися і вище ніж 1,5 м вони ніколи не виростуть. Ніякої господарської та товарної цінності ця рослинність не має.

05

Після цього знімається верхній шар поля, який називається очіс, що роблять спеціальні машини – профілювальники, які крок за кроком знімають по 15-20 см очісу з усього родовища. Після всіх операцій доводиться знову чистити канали. І тепер вперше можна побачити на полі торф. Але перш ніж приступити до його збирання, необхідно викорчувати коріння всіх рослин і дерев, які росли на цьому болоті. За цю роботу беруться корчувачі, які гаками підчіплюють кореневі залишки рослин і витягують їх на поверхню. Пеньки збираються у валок, і потім підбирач закидає їх в гусеничні причепи. Після таких технологічних маніпуляцій поле повністю готове для збирання торфу!

Screenshot-2014-07-08-13.23.32-1024x500


 Способи збирання торфу

Виробництво торфу першим способом здійснюється пневматичною машиною «вакуумний торфозбирач», яка працює за принципом пилосмокта. Торфозбирач всмоктує підготовлену і висушену крихту, а решта більш вологого торфу залишається на полі і сохне далі.

140-1024x501

Виробництво торфу другим способом здійснюється тільки тоді, коли погода обіцяє бути сонячною і теплою не тільки в день фрезерування, а й на наступний. Після того як на родовищі була відокремлена і висушена торф’яна крихта її збирають у валки – невеликі пагорби. Потім до роботи приступає бункерна машина, яка по ходу руху ковшами збирає фрезерний торф в сховище. Виготовлення торфу цим способом займає у фахівців 2 дні, але дозволяє в багато разів збільшити обсяги його виробництва. Весь торф звозиться в одне місце і висипається у щабелі, висота яких сягає 10 м. З родовища в 200 га таких щабелів назбирується близько 60-ти, що складає біля 50 тис. тонн торфу. Щабелям надають форму трикутної призми, щоб у випадку опадів торф не намок, а вода просто скочувалася в різні боки.

170-1024x501

Переробка торфу полягає в його розділі на три фракції: дрібну, середню і велику. Для кожного виду рослин потрібна своя фракція крихт торфу. Просіяний фрезерний торф з поля має підвищену кислотність, яка легко нейтралізується додаванням в торф доломітового борошна. У процесі збагачення в торф також додають фосфор, калій і азот. Після таких технологічних операцій торф готовий до пакування. Його фасують як в маленькі – по 2,5 літри пакети, так і у великі 70 літрові мішки і 1,5 кубові біг-беги, залежно від потреб замовника. Фрезерний торф один з небагатьох сипучих матеріалів, який прийнято вимірювати в літрах чи кубічних метрах. Це пов’язано з тим, що об`єм  є більш стабільним показником, тоді як вага торфу дуже варіюється залежно від його вологості.

Користь торфу для рослин.

Невеликі саджанці та розсада мають слабку кореневу систему і добре ростуть у торфі з дрібними крихтами. Овочі та квіти надають перевагу середній фракції, а ось дерева і чагарники добре приживаються у більш пухкому, великому торфі. Головними замовниками підготовленого торфу завжди були тепличні господарства. Фрезерний торф як основа теплиці, сприяє повній автоматизації виробництва. Його засипають у невеликі горщики, висівають насіння і поливають. Так як торф не ущільнюється при поливі, його не потрібно розпушувати і  рослини завжди мають достатньо кисню, а повна відсутність бур’янів позбавляє від прополювання. Торф великої фракції затребуваний ландшафтними дизайнерами, дачниками і озеленювачами. У ньому добре приживаються дерева, чагарники і багаторічні квіти. Крім того торф багатий гуміновими речовинами, які утворюються під час розкладання рослин. Гумінові кислоти значно прискорюють ріст і розвиток дерев і квітів. Торф добре оздоровлює ґрунт, перешкоджає накопиченню в рослинах важких металів та інших шкідливих речовин, що властиво для сучасних міст і мегаполісів.

Виробничі підрозділи.

Дочірнє підприємство «Олевськторф» виробляє торфосуміші і біомінеральні добрива. Цьому сприяє наявність місцевого родовища вапняку, за допомогою якого разкислюють торф для садівництва та городництва до рН 5,5-6,0. У найближчих планах підприємства – придбання автоматизованої лінії для фасування торфу відповідно до потреб споживачів потужністю до 50 тонн за зміну.

Торф’яні стаканчики для розсади, за партнерською програмою з «Олевсьторфом», виробляє місцевий картонно-паперовий комбінат, на замовлення імпортерів із зарубіжжя.

«Озерянський торфбрикетний завод» знаходиться в селищі Жовтневе, яке було спеціально побудоване в 70-х роках для забезпечення робочою силою самого заводу. Селище знаходиться в 40 км від районного центру м. Лугини, що в 150 км від обласного центру м. Житомир. Сьогодні туди побудована нова дорога. Торф Озерянського родовища має дуже низьку зольність, тому і цінується для виробництва паливних брикетів. Поклади торфу сформовані більше 2000 років тому.

З 1967 року на заводі вироблялись паливні торф’яні брикети, які йшли на потреби області і регіонів.
Сьогодні на заводі нова лінія з виробництва торф’яних гранул.