Видобуток торфу

Slide background
Slide background
Slide background
Slide background
Slide background
Slide background
Slide background
Slide background
Slide background
Slide background
Slide background


Для видобутку, збирання та складування фрезерного торфу призначені три механізовані комплекси, виробничі потужності яких дозволяють за сезон заготовити до 100 тис.тонн торфосировини. Поля видобутку забезпечені відомчою вузькоколійною залізницею з вагонами і тепловозами. Доставка товарної продукції споживачам здійснюється великовантажними автомобілями з ємністю кузова до 35 м. куб або трактором Т-150 з 15 кубовим причепом.

На Житомирщині найбільш продуктивні поля залягання торфу 1,5-2 м. Розробка поля починається з товщини шару торфу 0,7 м. Добувати доцільно там, де є запаси не менше 200 тис. тонн.

Виробництво торфу починається з підготовки полів. У першу чергу болото потрібно осушити – для цього фахівці проектують і прокладають мережу осушувальних каналів, по яких буде йти вода. Осушувальні канали можна порівняти з дорогами в мегаполісі: є магістральний канал, по якому вода відводиться з болота в озеро чи річку неподалік, у нього впадають валові канали, які з’єднані більш численними картовими каналами, що збирають воду з усього родовища і несуть її до валових каналів. Роботу з прокладання каналів виконують екскаватори на широких гусеницях, які забезпечують стійкість на болотах і оснащені ковшем, особливої ​​форми. При копанні каналів кут нахилу повинен бути не більше 70-ти градусів, інакше стінки болота обваляться. Щоб прорити всі канали на родовищі площею 200 га – 3 екскаватора працюватимуть близько 3-х років. Після осушення колишнє болото стає нижче майже на 1 м.
Виготовлення торфу на наступному етапі підготовки поля передбачає викорчовування дрібного чагарнику і не менш дрібних дерев. Таку рослинність ботаніки називають пригнобленою, оскільки заболочена місцевість не дає їм розвиватися і вище ніж 1,5 м вони ніколи не виростуть. Ніякої господарської та товарної цінності ця рослинність не має.

Після цього знімається верхній шар поля, який називається очіс, що роблять спеціальні машини – профілювальники, які крок за кроком знімають по 15-20 см очісу з усього родовища. Після всіх операцій доводиться знову чистити канали. І тепер вперше можна побачити на полі торф. Але перш ніж приступити до його збирання, необхідно викорчувати коріння всіх рослин і дерев, які росли на цьому болоті. За цю роботу беруться корчувачі, які гаками підчіплюють кореневі залишки рослин і витягують їх на поверхню. Пеньки збираються у валок, і потім підбирач закидає їх в гусеничні причепи. Після таких технологічних маніпуляцій поле повністю готове для збирання торфу!


 Способи збирання торфу

Виробництво торфу першим способом здійснюється пневматичною машиною «вакуумний торфозбирач», яка працює за принципом пилосмокта. Торфозбирач всмоктує підготовлену і висушену крихту, а решта більш вологого торфу залишається на полі і сохне далі.

Виробництво торфу другим способом здійснюється тільки тоді, коли погода обіцяє бути сонячною і теплою не тільки в день фрезерування, а й на наступний. Після того як на родовищі була відокремлена і висушена торф’яна крихта її збирають у валки – невеликі пагорби. Потім до роботи приступає бункерна машина, яка по ходу руху ковшами збирає фрезерний торф в сховище. Виготовлення торфу цим способом займає у фахівців 2 дні, але дозволяє в багато разів збільшити обсяги його виробництва. Весь торф звозиться в одне місце і висипається у щабелі, висота яких сягає 10 м. З родовища в 200 га таких щабелів назбирується близько 60-ти, що складає біля 50 тис. тонн торфу. Щабелям надають форму трикутної призми, щоб у випадку опадів торф не намок, а вода просто скочувалася в різні боки.

Переробка торфу полягає в його розділі на три фракції: дрібну, середню і велику. Для кожного виду рослин потрібна своя фракція крихт торфу. Просіяний фрезерний торф з поля має підвищену кислотність, яка легко нейтралізується додаванням в торф доломітового борошна. У процесі збагачення в торф також додають фосфор, калій і азот. Після таких технологічних операцій торф готовий до пакування. Його фасують як в маленькі – по 2,5 літри пакети, так і у великі 70 літрові мішки і 1,5 кубові біг-беги, залежно від потреб замовника. Фрезерний торф один з небагатьох сипучих матеріалів, який прийнято вимірювати в літрах чи кубічних метрах. Це пов’язано з тим, що об`єм  є більш стабільним показником, тоді як вага торфу дуже варіюється залежно від його вологості.

Користь торфу для рослин.

Невеликі саджанці та розсада мають слабку кореневу систему і добре ростуть у торфі з дрібними крихтами. Овочі та квіти надають перевагу середній фракції, а ось дерева і чагарники добре приживаються у більш пухкому, великому торфі. Головними замовниками підготовленого торфу завжди були тепличні господарства. Фрезерний торф як основа теплиці, сприяє повній автоматизації виробництва. Його засипають у невеликі горщики, висівають насіння і поливають. Так як торф не ущільнюється при поливі, його не потрібно розпушувати і  рослини завжди мають достатньо кисню, а повна відсутність бур’янів позбавляє від прополювання. Торф великої фракції затребуваний ландшафтними дизайнерами, дачниками і озеленювачами. У ньому добре приживаються дерева, чагарники і багаторічні квіти. Крім того торф багатий гуміновими речовинами, які утворюються під час розкладання рослин. Гумінові кислоти значно прискорюють ріст і розвиток дерев і квітів. Торф добре оздоровлює ґрунт, перешкоджає накопиченню в рослинах важких металів та інших шкідливих речовин, що властиво для сучасних міст і мегаполісів.

Виробничі підрозділи.

Дочірнє підприємство «Олевськторф» виробляє торфосуміші і біомінеральні добрива. Цьому сприяє наявність місцевого родовища вапняку, за допомогою якого разкислюють торф для садівництва та городництва до рН 5,5-6,0. У найближчих планах підприємства – придбання автоматизованої лінії для фасування торфу відповідно до потреб споживачів потужністю до 50 тонн за зміну.

Торф’яні стаканчики для розсади, за партнерською програмою з «Олевсьторфом», виробляє місцевий картонно-паперовий комбінат, на замовлення імпортерів із зарубіжжя.

«Озерянський торфбрикетний завод» знаходиться в селищі Жовтневе, яке було спеціально побудоване в 70-х роках для забезпечення робочою силою самого заводу. Селище знаходиться в 40 км від районного центру м. Лугини, що в 150 км від обласного центру м. Житомир. Сьогодні туди побудована нова дорога. Торф Озерянського родовища має дуже низьку зольність, тому і цінується для виробництва паливних брикетів. Поклади торфу сформовані більше 2000 років тому.

З 1967 року на заводі вироблялись паливні торф’яні брикети, які йшли на потреби області і регіонів.
Сьогодні на заводі нова лінія з виробництва торф’яних гранул.